Новини

Вже 11 квітня у Тбілісі, Грузія почнеться головний континентальний турнір з важкої атлетики – Чемпіонат Європи 2015. Однією з медальних надій української збірної є чарівна Яна Дяченко, яка представить Україну у категорії до 48 кг. Незадовго до початку змагань спортсменка поспілкувалася з виданням «Железный мир»:

- Яна, чи пам'ятаєш ти своє перше відвідування залу важкої атлетики?

- Так, звичайно пам'ятаю, це було 15 років тому. Мене привела подруга. В першу чергу мені було дуже цікаво, що це за вид спорту, адже раніше я не чула про нього і не зовсім розуміла, що він із себе представляє. І з першого ж тренування мене зацікавило підняття великої ваги. Таким чином, все для мене почалося, після цього і донині тренуюся.

- Яким, на твою думку, повинен бути дитячий тренер у важкій атлетиці?

- Він повинен бути освіченим, вміти знаходити індивідуальний підхід до кожній дитині. Також дуже важливо, щоб тренер був для спортсмена прикладом для наслідування. Скажу, що розглядаю для себе можливість продовжити свою кар'єру у важкій атлетики в якості тренера після завершення виступів як спортсменки.

- Назви свої якості, які допомагають тобі не зупинятися на досягнутому і йти вперед?

- Я дуже вперта і цілеспрямована! Ставлю перед собою мету і йду до неї, незважаючи ні на які перешкоди по дорозі. Думаю, що ці якості притаманні багатьом спортсменам, це і допомагає йти до перемоги.

- Хто повинен бути поряд з тобою під час змагань?

- Особистий тренер! Це людина, яка налаштовує на перемогу, підтримує у відповідальні моменти. Для мене дуже важливо, щоб під час змагань тренер був упевнений в моїх успіхах, це почуття передається і мені.

- Це не таємниця, що багато спортсменів забобонні. Яна, чи є у тебе свої прикмети, традиції, які допомагають тобі перемагати?

- Так, у мене теж є свої забобони. Наприклад, я не стрижу волосся перед змаганнями, вважаю, що вся сила у волоссі.

- У тебе багатий досвід виступів. Які міжнародні та всеукраїнські змагання з організаційної точки зору посідають перше місце в твоєму рейтингу і з яких причин?

- Мені дуже сподобалося, як пройшов чемпіонат світу в Казахстані, все було з організаторської сторони на вищому рівні. Залишилися приємні спогади після цього турніру. Серед національних турнірів особливо хочу відзначити чемпіонат України у 2014 році в Городку, Хмельницької області в новому спортивному комплексі «Епіцентр». У мене було таке відчуття, що я приїхала на чемпіонат Європи чи світу, організаторам величезне спасибі за подароване свято спортсменам, адже завжди приємно виступати в хороших умовах.

- Який максимальний відпочинок можеш собі дозволити від тренувань?

- Я завжди намагаюся тримати себе у формі, рідко відпочиваю, тільки якщо цього вимагає організм або турбують травми. Але чесно зізнаюся, що в літній час, коли всі відпочивають в теплих краях, теж дуже хочеться поїхати на море. Я себе мотивую тим, що після вдалих виступів буду розслаблятися, але потім знову починаються тренування (сміється. - Прим. Автора).

- Що для тебе важка атлетика?

- Для мене це не просто спорт, захоплення або робота. Важка атлетика - це все моє життя! Мені здається, цим все сказано.

- Ти прогресуєш на зборах або тобі комфортніше в домашніх умовах тренуватися?

- Тут важливий комплексний підхід, не можу сказати, що тут або там можна отримати максимальний результат. Наприклад, перед чемпіонатом України я готуюся вдома, що ж стосується міжнародних стартів, то за два місяці до них починаю працювати на зборах з командою.

- Проводиш моніторинг чемпіонатів інших країн? Стежиш за виступами суперниць?

- Моніторингом національних турнірів інших країн не займаюся, це дуже трудомісткий процес, часу на це немає. А ось за своїми міжнародними суперницями намагаюся стежити, в тому числі і для того, щоб бути краще їх. Мені цікаві спортсменки в моїй ваговій категорії, можу виділити олімпійську чемпіонку з Туреччини Нурджан Тайлан і успішних італійських спортсменок.

- Якби не спорт, то ким би ти стала?

- Складно відповісти на це питання, адже я себе крім спорту поки ніде не уявляю. Як усі дівчатка, в дитинстві хотіла бути танцівницею або співачкою. Але можу сказати, що тепер теж виступаю на сцені, тільки спортивній.

- Чи любиш ти сперечатися з тренером?

- Перед змаганнями через напругу, звичайно, можу розлютитися або бути напруженою, але намагаюся все-таки тренеру не суперечити. Зараз я почала тренуватися з Ігорем Разорьоновим, а з такою людиною не посперечаєшся (сміється. - Прим. Автора).

- На які неспортивні теми спілкуєшся з подругами по збірній країни найчастіше?

- З дівчатками ми говоримо про новинки кіно, про моду ... Завжди знайдеться, про що поговорити.

- Чи є мода у важкій атлетиці? Як можна підкреслити свою індивідуальність під час виступів? Можливо, особливе екіпірування, макіяж ...

- Зараз багато способів виділитися зовні серед конкурентів, але я вважаю, що виділятися треба результатом. Хто піднімає більше всіх, заслуживши стояти на першому щаблі п'єдесталу, той і проявив себе максимально. Поділяю для себе спортивний процес і повсякденне життя. На тренуваннях важливо, щоб мені було зручно займатися в екіпіровці, а от поза залою хочеться виглядати добре. Приділяю час, щоб зробити макіяж, зачіску.

"Железный мир" 04/2015