Катерина Золотарьова: "Важка атлетика не завжди гора м’язів та зірвана спина – це мистецтво"
Автор матеріалу - novograd.city
Катерина Золотарьова обожнює свою роботу та підопічних, вона насолоджується кожною хвилиною тренування та передає свої знання й енергетику дітям
Жінка часто експериментує та змінює стиль тренувань, щоб діткам було цікаво. Та передусім вона прагне розвіяти всі стереотипи та побоювання батьків щодо важкої атлетики. Катерина Вікторівна, так називають її вихованці, хоче переконати кожного з батьків, що спорт не може завадити. Вона з власного досвіду знає, що важка атлетика – шлях до хорошої постави, міцних м’язів та сили духу.
Катерина має чималий спортивний досвід. Уже з 9 років у юної спортсменки розпочався активний графік. У 16 років стала майстром спорту з важкої атлетики. Вона неодноразово здобувала першість у Донецьку, ставала чемпіонкою України, Європи та посіла 6 місце на чемпіонаті світу. Вона постійно була на змаганнях, тому, озираючись назад, розуміє, що саме це не дозволило їй прив’язатись до свого дому, до батьків. Це допомогло їй тоді, коли довелося залишити домівку та поїхати жити в зовсім чуже місто, туди, де не стріляють.
До 8 класу дівчина навчалися у звичайній школі Зугресу, що на Донеччині. Пізніше вирішила повністю присвятити себе спорту й вступила до спортивного училища у Скадовську. Там вчилася до 10 класу, поки не вступила до Донецького училища, в якому й стала майстром спорту. Затим вона почала виступати за збірну України.
2010 рік мав би стати переломним у житті спортсменки, адже з особистих причин вона вирішує покінчити зі змаганнями, а можливо, зі спортом. Вона закінчує навчатися на тренера в Донецьку, але на той момент вже не бачить себе у цій сфері. Навіть деякий час практики не змінив її думки.
– Я пробувала трошки працювати тренером в Донецьку, але мені не сподобалося. Щось було не так, я вирішила, що просто зробила неправильний вибір. Але потім війна привела мене в Новоград, і це змінило моє життя, – згадує Катерина.
Про Новоград-Волинський Катерина дізналася з розповідей товариша з училища. І тоді, коли вона на 7 місяці вагітності вимушена була тікати від вибухів, подумала, що це місто може стати новою домівкою для новоспеченої родини.
Вона переїхала в чуже місто, де всі розмовляють інакше та навіть живуть дещо по-іншому. Але жінка полюбила Новоград та всіх його жителів, відразу зрозумівши, що тут їй буде так комфортно, як ніде раніше.
2014 року Катерина народила хлопчика. А трохи більше ніж за рік їй запропонували стати тренером-викладачем Новоград-Волинської ДЮСШ управління у справах сім’ї, молоді, фізичної культури та спорту міськради.
– Спершу я довго вагалась, адже пам’ятала свій невдалий досвід, однак потім вирішила спробувати. І ще жодного разу про це не пошкодувала. Я обожнюю своїх вихованців, це місто та все, що роблю тут. Я дуже хочу, щоб усі бабусі, матусі й татусі зрозуміли, що важка атлетика це не є погано. В дитинстві я мала викривлений хребет, і саме завдяки постійним тренуванням у мене стала ідеальна постава. Ми тренуємося поступово, я маю індивідуальний підхід до кожного. Дітки не надриватимуться й не страждатимуть. Ми всі кайфуємо від тренувань, і насамперед, мабуть, я, – зазначає тренерка.
Спорт важливий для дітей не лише через фізичні навантаження. Він виховує силу духу та здатність до боротьби.
Про те, що кожній дитині варто розвиватися в спорті, вам скаже кожен тренер, але саме Катерина, як жінка й мати, має особливий підхід до своїх учнів.
Вона називає тренерство і роботою, і хобі водночас. Щиро зізнається, що їй надзвичайно пощастило отримувати гроші за те, що любить. У найближчих планах – безліч змагань, але перед тим – тренування та підготовка. Діти, які приходять до неї, стають наче рідними. Саме тому й для свого синочка вона не бачить майбутнього без спорту. Він ще зовсім маленький, але вже добре знає, що спорт це здоров’я.
– Дмитрику лише 4 роки, але він часто буває зі мною на тренуваннях, йому дуже подобається. Він спостерігає за дітками й удома намагається повторювати вправи. Я в усьому його підтримую, тому майбутню професію він обиратиме сам, але в будь-якому разі я запишу його на заняття з важкої атлетики. Це необхідно навіть для того, щоб зуміти постояти за себе, навчитися боротися, і не лише у фізичному плані – я точно знаю, що спорт розвиває тільки найкращі якості», – переконує жінка.
Нині весь досвід вона застосовує на тренуваннях, всі знання передає учням. Найбільше хоче стати таким же тренером, які були у неї, адже Катерина їх дуже любить та поважає, вони дали їй безцінні знання. Найпершим тренував спортсменку заслужений тренер України Володимир Руденко, саме він вивчив олімпійського чемпіона Олексія Трохтія. Вона дуже пишається тим, що мала змогу навчатися в такого вчителя. У скадовське училище Катерина відправила вже трьох своїх перспективних учнів. Каже, що там чудова база та прекрасні педагоги, там вона навчилась багато корисного.
Свій вільний час вона, як справжня матуся та дружина, присвячує родині. У сімейних справах теж багато клопотів, а синочку дуже потрібні увага й підтримка. Тому у цієї жінки тільки дві важливі справи, яким вона віддається повністю, – родина та тренерство.
Важка атлетика це не завжди гора м’язів, травми та зірвана спина, насамперед це своєрідне мистецтво. Відправивши своїх сина чи доньку займатися цим видом спорту, ви неодмінно побачите результат. Дітей захоплюють нові досягнення, побиття власних рекордів, а головне – зміни у свідомості. Уже з перших тренувань ви помітите, як покращується дисципліна та мотивація у дитини, а найважливіше – у неї менше виникатиме бажання спробувати щось шкідливе.